Позначка: німецькі колонії Російської імперії

Селище Великодолинське за часів Османської імперії мало назву Акаржа, а з 1803 року тут існувала німецька колонія Ґрос-Лібенталь.

З 1804 року почали вести метричні книги.

У 1846 році лютеранська громада з нащадків німецьких колоністів відкрила свій костел – евангелістсько-лютеранську кірху святого апостола Петра. Вважалася архітектурним шедевром свого часу. Має восьмикутні колони, високі вікна, була вежа із трьом дзвонами різного розміру, всередині було встановлено орган Енгельмана.

Після революції 1917 року кірху перетворили на склад, а пізніше використовували як спортзалу.

У 1980-і у приміщенні кірхи сталася пожежа, після якої 8 років будівля пустувала.

В 1993 році кірху передали Українській православній церкві Московського патріархату. Настоятелем став отець Олег. В результаті реконструкції німецьку кірху перетворили на Свято-Преображенський храм: перенесли вівтар із західної частини зали на східну, відповідно, центральний вхід став запасним, знесли балкони та вежу, побудували купол, зробили теплу підлогу, що опалюється вугіллям.

У 2019 році ремонтні роботи в храмі повністю завершили.

Село Новоградківка засновано як німецька колонія Нойбург (Neuburg) у 1805 році родинами з Вюртемберга та Угорщини.

Громада села володіла близько 3000 десятинами земельних угідь протягом XIХ-XX століть, що тягнулася вузькою смугою від правого берега річки Аккаржанка до берега Карагольської затоки Дністровського лиману.

У 1827 році площа території Нойбурга становила 2954 десятин саженів придатної та 210 десятин непридатної землі.

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Нойбург Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1476 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували кірха та школа.

У 1896 році Нойбург було перейменовано, на честь брата імператора Миколи II великого князя Володимира Олександровича, у Володимирівку.

У 1903-1904 роках у Володимирівці побудували лютеранську кірху в популярному на той час стилі англо-німецької неоготики XIV-XV століть. Архітектором кірхи був уродженець села Нойбург і нащадок німецьких колоністів Христіан Бейтельсбахер. Громада була філіалом лютеранської парафії Ґрос-Лібенталя.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, село увійшло до складу Української Народної Республіки.

15 липня 2005 року прийнято рішення Дальницької сільської ради провулок Християни Бейтельсбахер у перейменувати на провулок Перемоги.