Село Великі Телковичі раніше називалось Великі Цілковичі, Великі Ціолковичі.
Засновано у XVI столітті, за часів Пінського князівства. В 1552-1557 роках складалось з дворищ боярських родів Ошлоловичів (можливо, Осмоловичів), Шопопинських, Загаринських, Гоморовських, Любковичів, Ходоровичів, які несли службу при пинському замку.
Після укладання акту Люблінської унії 1569 року й обʼєднання Польщі й Литви село увійшло до складу Речі Посполітої.
Село розташоване над річкою Стир, оточене болотами і лісами – Теребня, Великий Ліс, Жукова, ліс Миколаєво, Привитівка. До села належало два озера – Мале та Островате (теперішня назва – Островатське) – колись дуже рибні водойми.
Перебувало у складі Речі Посполітої до її другого поділу 1793 році.
Після село Великі Телковичі увійшло до складу Пінського повіту Мінської губернії Російської імперії.
Належало ксьондзам бенедиктинам Городиського монастиря, після чого стало казенним (державним) та перейшло у підпорядкування третього поліцейського округу. В селі знаходилась православна церква. Село відносилось до приходу Михайлівської церкви села Біле.
Станом на 1857 рік, в селі мешкало 231 людина.
Станом на 1879 рік населення села складало 119 мешканців. Поруч були розташовані менші поселення, зокрема село Новосілки, яке також перебувала у державній власності й налічувало 88 мешканців.
З 1922 по 1939 рік село знаходилось під владої Другої Речі Посполітої. Село Великі Телковичі входило до ґміни Морочна Пінського повіту, спочатку Поліського воєводства (до грудня 1930 року), а потім – Волинського.
5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Великотелковицьку сільраду Дубровицького району до складу Володимирецького району.
12 червня 2020 року на тлі укрупнення районів в рамках адміністративно-територіальної реформи Великотелковицьку сільраду приєднали до Володимирецької селищної громади Вараського району Рівненської області.